Вступ
Економічні реалії зазнали значних змін з часу моделювання інституціями ЄС, так званого, Базового Сценарію у 2007 році. На кінець 2008 уся Європа, разом із глобальною економікою, увійшли у одну з найбільш відчутних економічних криз з 1930х років. Різко скоротилось виробництво у енергетично-інтенсивних галузях промисловості, через що, уже у 2009, значно скоротилось споживання енергії та електроенергії. Подальші прогнози стосовно економічної активності невтішні, про що свідчать звіти Міжнародного Валютного Фонду, Організації з Економічної Співпраці та Європейської Комісії.

У відповідності до офіційних джерел згаданих інституцій та розрахунків їх відповідних аналітичних відділів, переглянути практично всі середньо-строкові,  а подекуди, також і довгострокові прогнози.
З огляду на це, як на рівні міжнародних органів Європейського Союзу, так і на рівні країн-учасниць було прийнято низку нормативних актів, що мають на меті структурний вплив на безпосереднє споживання та загальний попит на енергії. З огляду на це,  а також через зміну економічних реалій, про яку йшлося вище, Європейською Комісією було прийнято рішення переглянути свій головний економічних прогноз, так званий, Базовий Сценарій.

Ця публікація є першою з аналітичної серії покликаної висвітлити  ключові положення та основні висновки  Спеціального Звіту , спільно розробленого Генеральним Директоратом ЄС з Питань Енергії, Директорату з Питань Зміни Клімату, а також Директорату ЄС з Питань Транспорту.

Макроекономічний та гомографічний сценарії
Прогнози економічного зростання та, в тому числі, моделювання тенденцій споживання виробництва енергії, розраховані у 2007 році, на жаль, відображають, на даний час, лише ті тенденції, що спостерігались у світі саме в ці роки, 2006-2007 (позитивні тенденції).
Так званий Базовий Сценарій, розрахований вже у 2009 році  базується на даних стосовно макроекономічного зростання ВВП та демографії, як зовнішніх (екзогенних) по-відношенню до використаної для прогнозування моделі. Нова модель відображає нещодавній економічний спад та прогнозує, в свою чергу, відновлення економіки ЄС після 2010 року. Короткострокові ж прогнози, у відповідності до нової моделі, повністю збігаються із аналогічними розрахунками Єврокомісії та Директорату ЄС з Економіки та Фінансів, здійсненими на основі даних ЄвроСтат за 2005-2008 роки. Що ж стосується середньо- та довгострокових прогнозів, то у багато чому вони співпадають з висновками Звіту Про Старіння Населення ЄС за 2009 рік, опублікованому у періодичному виданні "Європейська Економіка" (European Economy) у квітні  2009. Новий Базовий Сценарій, у своїх прогнозах майбутньої економічної динаміки виходить уже із припущення про те, що економічна криза 2008-2009 років матиме довгострокові наслідки, що призведуть до невідворотних втрат приросту ВВП у середньостроковому періоді, порівняно із прогнозами 2007 року. Отже, післякризове відновлення економічної активності не буде настільки динамічним, щоб компенсувати поточні втрати динаміки зростання ВВП, що вже набули тенденційного характеру. Відтак, прогнози зростання економіки ЄС у 2011-2012 роках передбачають 1% середньорічний приріст ВВП. Проте структурні зміни у економіці країн, що поступово адаптуються до нових умов, відновлюючись після кризи призведуть до підвищення продуктивності розміщення ресурсів економіки, що позитивно вплине на приріст ВВП вже з 2013-2015 років. Після ж 2015, приріст ВВП буде сповільнений фактором демографічного старіння населення, про що і йдеться у відповідному звіті за 2009 рік.
Саме тому, прогнози нового базового сценарію більше відповідаюь середньостроковому сценарію №2 (повільне відновлення), опублікованому у стратегії розвитку "Європа 2020". Тим не менше, незважаючи на існуючий, вже відкоректований прогноз "повільного" зростання, існує значний рівнеь невизначеності, що притаманний економічним прогнозам середньо та довго-строкової перспективи. Тим часом, середньорічне зростання ВВП у 27 найбільш економічно впливових країнах ЄС становить лише 1,2% на рік, а прогнозоване значення цього показника на 2010-2020 роки, знаходиться на рівні 2.2%, що відповідає історичному середньо-зваженому показнику за 1990-2010 роки. В будь-якому випадку, теперішній прогноз стосовно сукупної вартості ВВП ЄС у 2010 році набагато скромніший за прогноз розрахований як Базовий Сценарій у 2007 році.

Демографіє є важливим фактором прогнозування післякризового відновлення та середньострокового економічного зростання, а отже, і тенденцій у споживанні та виробництві енергії у ЄС до 2030 року. В основу демографічної складової дослідження тенденції економічного зростання Єврозони до 2030 року, а відповідно і моделювання процесів виробництва та споживання енергії, покладено, так званий, демографічний сценарій EUROPOP 2008 (Прогноз демографічної структури населення ЄС, базовий рік - 2008), люб'язно наданий статистичним агентством Eurostat (ЄвроСтат). До слова, сценарій EUROPOP 2008 слугує основою також і загально відомого звіту "Про Старіння Населення ЄС" (2009). Показники зростання населення у відповідності до сценарію EUROPOP 2008 є вищими аніж у попередньому дослідженні PRIMES 2007, в основному, саме через різницю у припущеннях стосовно міграційної політики ЄС у наступні 10 років (2010-2020 роки).
Вихідні припущення нової демографічної моделі стали вхідними даними для мульти-секторальної, мульти-національної економічної моделі стану загальної економічної рівноваги (модель GEM-E3). Зважаючи на дані прогнозів зростання ВВП ЄС, про які йшлося у нашій попередній статті, а також даних демографічного прогнозування, модель загального стану міжсекторальної рівноваги (GEM-E3), дозволяє оцінити та спрогнозувати економічну активність на рівні кожного окремо взятого сектору економіки, і, таким чином, більш достовірно спрогнозувати обсяги споживання та виробництва енергії, в залежності від енерго-затратності виробничих процесів сектору.
Економічний сценарій, розрахований у відповідності довищезгаданої моделі загального стану рівноваги (GEM-E3) враховує, прогнозовані обсяги вартості ВВП, дохід домогосподарств, демографічний склад населення та економічної аткивність кожної країни-члена ЄС за 22 секторами (у відповідності до обсягів доданої вартості, стоврюваної кожним із секторів). Згадані 22 сектори поділяються на 1- більш енергозатратних, 6 менш, три сектори сфери обслуговування, сектор будівництва, сільського господарства та сектор виробництва та доставки енергії (чия додана вартість серед вхідних даних енергетичної моделі не враховується).

Результати моделювання свідчать про відчутний економічних спад, що разпочався восени 2008 року. Логіку, що лежить в основі макроекономічниого прогнозування можна підсумувати наступним чином:

1. Фінансова криза спричинила до депресивних явищ на світових ринках наприкінці 2008 року, що були значною мірою підсилені відповідними спадами на фондових ринках, ринку нерухомості, що в свою чергу позначились на кредитній політиці у банківському секторі, призвівши до різкого зменшення наданих банками кредитів. Свою роль в підсиленні кризових явищ зіграли також зростання невизначеності серед очікувань економічних агентів, а також перегляд планів економоічної активності, в першу чергу капітальних витрат підприємств та витрат на товари середньо- та довготривалого користування (нерухомість, автомобілі) серед домогосподарств. Обидві тенденції вплинули на виробництво у енергозатратних галузях економіки з великою доданою вартістю, як от будівництво та машинобудування, спричинивши різнких спад ринкової активності в енергетичному секторі (зменшення попиту, зменшення споживання енергії; зменшення пропозиції, зменшення обсягів виробництва енергії).
2. Зміни у кредитній політиці відбулись синхронно по всьому світі, в той час як кредити були важливим стимулом економічної активності країн, що розвиваються. Із зменшенням попиту на імпортну продукцію у цих країнах, багато з яких є зовнішньо-економічним торгівельними партнерами ЄС, зменшились і обсяги експорту самих країн-членів ЄС, що позначилось на ВВП Єврозони.
3. Як вже згадувалось, зміна кредитної політики банківського сектору, призвело до зменшення обсягів приватних інвестицій у всіх секторах економіки та відобразилось на витратах домогосподраств стосовно придбання товарів довго- та середньострокового користування, в тому числі нерухомості. Одночасно, збільшується частка заощаджень у структурі витрат домогосподарств, зменшуючи відповідно витрати і на споживчі товари. Загалом, вище перелічені фактори повністю пояснюють уповільнення темпів прпросту ВВП серед країн ЄС.
4. Для того, щоб помякшити негативні наслідки кризи, Європейська Комісія та уряди країн-членів союзу вдались до безпрецедентних заходів, серед яких зменшення відсоткової ставки центрального банку, збільшення обсягів грошової маси і регуляторні заходи, спрямовані на відновлення докризових обсягів банківського кредитування. Очікується, що ці заходи позитивно позначаться на ринках нерухомості та товарів довгострокового користування, відновивши попит на них, а також на споживчі товари серед домогосподарств. Відновленню економічної активності сприяє також і позитивна, порівняно із першою половиною 2008 року, коньюнктура на сировинних ринках та ринку енергії, що виявляється у нижчих цінах на вхідні фактори виробництва товарів та послуг та, відповідно, зменшенні вартості та цін на кінцеві продукти та послуги. Із полегшенням доступу підприємств та домогосподарств до кредитних ресурсів , відновлюються також і обсяги світових торгівельних потоків. Відтак, світовий попит поступово демонструє тенденцію до відновлення, збільшуючи обсяги експорту з Єврозони, пралельно із зростанням споживчих витрат та економічних інвестицій (як от купівля цінних паперів чи нерухомості) домогосподарств.
5. Крім цього, процес відновлення, супроводжується підвищенням ефективності ресурсокористування та, відповідно, підвищенням продуктивності у секторах економіки, якому передує реструктуризація, спричинена шоковими явищами економічної кризи та подальшої рецесії. Саме з огляду на це, прогнози стосовно післякризового відновлення приросту ВВП є більш оптимістичними за середньорічні прогнозовані показники у період з 2010 по 2020 та далі до 2030 року.

Джерело: Energy Trends to 2030 - European commission